УКРАЇНІ
Стоїш на розпутті з питанням,
А відповідь де — не знаєш.
Могла б відповісти мовчанням,
Та все ще чогось бажаєш.
Ти хочеш радіти й співати —
Міцна, енергійна, гідна —
Тебе ж починає вбивати
Байдужість людська негідна.
Боїться народ, не йме віри,
Що в силах змінити долю.
До себе ж не має довіри,
Не стверджує духом волю.
Ту волю, за котру поклали
Життя предки славні наші.
Яку, мов зернину, плекали,
Хоч пили з гіркої чаші.
Народе, ти маєш цю волю,
Ти маєш права, свободи!
Та мусиш зарадити болю —
Й долати численні негоди.
Єдиного права не маєш —
Сліпим і байдужим бути;
Коли ти в собі це здолаєш —
Новий зможеш спів почути,
Той спів, що невпинно лунає
З історії, з правди, з долі, —
Яким Україна благає
Підтвердити справжність волі.
03.09.2003 р.